Стародавня біблійна історія про те, як Мойсей розділив Червоне море, вже багато століть залишається однією з найзахопливіших релігійних легенд. Однак сучасні вчені мають альтернативне пояснення цього явища, яке не потребує божественного втручання.
Дослідження показують, що сильний вітер міг стати ключовим фактором у можливому переході через море. За словами вчених, вітер швидкістю близько 100 км/год здатний утворити тимчасовий сухопутний прохід через воду. Комп’ютерне моделювання доводить, що такий вітер може відштовхнути воду на кілька кілометрів назад, відкривши перехід, перш ніж вода різко повернеться назад.
Де саме могло статися диво?
Біблійний опис часто пов’язують з Акабською або Суецькою затоками, проте сучасні дослідження вказують на іншу локацію. Учені припускають, що подія могла статися в районі дельти Нілу, зокрема біля озера Танніс. Це місце має мілководдя і піддається природним явищам, які могли спричинити короткочасне осушення ділянки водойми.
Історичні випадки переходу через море
Цікаво, що подібні явища відбувалися і в новітній історії. Наприклад, 1789 року Наполеон Бонапарт із військами перетнув Суецьку затоку під час відливу. Однак, як і в біблійній історії, коли вода повернулася, його солдати мало не загинули.
Альтернативні гіпотези
Окрім вітрової теорії існує також гіпотеза цунамі, яке могло тимчасово відтягнути воду від берега. Однак це пояснення не відповідає біблійному опису, оскільки цунамі триває лише короткий час, а в історії про Мойсея нічний вітер гнав воду годинами.
Вчені вважають, що феномен поділу вод цілком міг бути природним явищем. Водночас біблійна історія, навіть якщо вона має наукове пояснення, залишається важливою духовною спадщиною, що продовжує надихати мільйони людей по всьому світу.