У Центральній та Східній Європі спостерігається тривала нестача опадів, яка вже сьогодні загрожує аграрному сектору, річковим перевезенням і продовольчій стабільності. Погодні умови, зокрема нічні заморозки та сніг у квітні, можуть погіршити ситуацію, що викликає особливу тривогу серед українських аграріїв.
Про загрозу масштабної весняної посухи повідомляє видання Politico з посиланням на експертів. Дослідники попереджають, що нинішня ситуація нагадує початок рекордної посухи 2018 року, а відсутність дощів у найближчі тижні може мати катастрофічні наслідки.
Підвищений рівень посухи вже зафіксовано в Польщі, Україні, на Балканах, у Німеччині, Ірландії, Швеції та Греції — тут оголошено “помаранчеве” попередження. Тим часом іспанське узбережжя вже перейшло в “червону” зону, а країни з посушливою зимою взагалі не мали можливості для відновлення ґрунтів.
Для України посуха є подвійною загрозою: вона не лише ставить під удар весняну посівну, а й підвищує ризик масштабних лісових і польових пожеж через уламки російських ракет. Особливо небезпечна ситуація для експортного потенціалу, адже Україна — один із головних постачальників зерна на світовий ринок.
Попри кліматичні виклики, українські аграрії навесні 2025 року розпочали посівну кампанію з планами засіяти понад 23 мільйони гектарів. З них 48% — під зернові культури.
За інформацією МінАПК, погодні аномалії загрожують зниженням урожайності, але сільгоспвиробники намагаються мінімізувати ризики, використовуючи адаптовані сорти культур. У березні Україна експортувала агропродукцію на понад 2 мільярди доларів, що свідчить про значний експортний потенціал навіть в умовах війни.
Разом з тим, втрати агросектору через повномасштабне вторгнення РФ вже перевищили 80 мільярдів доларів, найбільше постраждало тваринництво. ЄС наразі готується до перегляду умов торгівлі з Україною — продовження преференцій після 5 червня може допомогти стабілізувати галузь.
З огляду на складну ситуацію, Єврокомісія планує вже в червні презентувати спеціальну Стратегію водної стійкості, яка дозволить ефективніше реагувати як на посухи, так і на повені. Експерти вважають, що без системних рішень наслідки кліматичних змін лише посилюватимуться.