Самотні кульбаби можуть пробиватися крізь асфальт та бетон у місцях, куди їм здавалося б не зайти. Це можливо завдяки поєднанню біологічної сили та гідростатичного тиску, що розширює та стискає матеріали з тепла та води. Бетон та асфальт піддаються руйнуванню від тепла, води та навантажень, залишаючи тріщини, які користуються рослини.
Кульбаби використовують існуючі мікротріщини у тротуарах та дорогах для колонізації. Їх насіння схоже на парашутики, що дозволяє їм легко розноситися. Насіння таких рослин може легко застрягати у вузьких щілинах і вкорінюватися, виростаючи швидко завдяки глибоким кореням.
Корені кульбаб діють як клин, шукаючи воду та простір у тріщинах бетону та асфальту. Їх живучість поєднується з “розумним” насінням, роблячи їх майже нестримними в міських умовах. Гідростатичний тиск в клітинах рослин допомагає їм проростати крізь тверді матеріали, розширюючи тріщини.
Кульбаби демонструють символ життя, яке проростає там, де йому, здавалося б, це не можливо. Хоча це вражаюче, для місцевих влад кульбаби – це лише бур’яни, які завдають шкоду міським інфраструктурам. Тому вони часто обробляють тротуари та дороги, щоб запобігти руйнуванню покриття.
Також на тему:
