Дві третини населення підтримують мирні переговори, але основні вимоги Путіна залишаються незмінними.
Звісно, люди в Росії також обговорюють війну. Суперечливо та з різних точок зору. Вони роблять це вдома, за кухонним столом та серед друзів. Але рідко публічно чи в соціальних мережах – і лише прихильники війни відкрито спілкуються із західним кореспондентом. Страх поширений; поширення так званих «фейкових новин» про російську армію є кримінальним злочином. Однак, втома від війни, схоже, також поширена серед російського населення, разом із бажанням повернутися до нормального життя.
Атаки українських безпілотників є звичним явищем, хоча більшість безпілотників перехоплюють. У четвер, за даними Міністерства оборони Росії, було збито 118 безпілотників, зокрема 52 над Бєлгородською областю, що межує з Україною. Люди гинуть і в Росії, але для переважної більшості наслідки атак безпілотників є лише незручними: аеропорти часто закриваються, трапляються перебої з мобільним інтернетом. Дрони орієнтуються за допомогою SIM-карт, тому смартфони, які в’їжджають до Росії, тепер доводиться ретельно активувати вручну. Люди можуть це робити; дрони не можуть.
«Те, що переживають росіяни, ні в який раз не можна порівняти з тим, що переживають українці», – наголошує Олена Конєва, керуючий директор російської дослідницької компанії «КОМКОН», повідомляє платформа currenttime.tv
Час для переговорів
«Усі дослідження показують, що близько 60 відсотків росіян страждають від депресії або тривоги. І це число обов’язково зростатиме», – пояснює Олена Конєва, посилаючись на дослідження свого інституту. Деталі цих досліджень невідомі. Однак результати здаються правдоподібними. «Протягом багатьох років 20 відсотків опитаних вважали, що війна закінчиться найближчими місяцями. З інавгурацією Трампа та активізацією мирного процесу ця цифра зросла до 30 відсотків у січні та до 43 відсотків у лютому. Тепер вона знову впала до 25 відсотків».
Лише від 15 до 18 відсотків людей у Росії планують на довгострокову перспективу. «Я підозрюю, що після початкових очікувань щодо припинення вогню ми зараз перебуваємо у фазі глибокого розчарування», – сказала Конєва. Дослідження соціологів Російської академії наук, цитоване на порталі ng.ru, повторює цю думку. Згідно з цим дослідженням, лише 9 відсотків росіян не стурбовані проблемами, пов’язаними з війною в Україні. Шістдесят два відсотки респондентів заявили, що вони «дуже стурбовані» цим питанням.
Але що буде далі? Підтримка дій російської армії лише незначно знизилася, згідно з опитуванням, проведеним у липні минулого року відомим Левада-центром. Дослідники опитали репрезентативну вибірку з 1600 осіб по всій Росії. Три чверті населення все ще підтримують армію. Чоловіки та люди старшого віку, зокрема, вважають, що справи в Росії загалом рухаються у правильному напрямку. Однак близько половини жінок та 67 відсотків людей віком до 24 років вважають, що все розвивається у неправильному напрямку. І багато людей все ще бояться ескалації. За даними Левади, 56 відсотків вважають, що війна в Україні може призвести до конфлікту між Росією та НАТО. «Дві третини росіян вважають, що зараз слід розпочати мирні переговори, а не продовжувати військові операції», – йдеться в опитуванні.
Застряглі цілі
Але в якому напрямку рухатимуться переговори? За словами радника Володимира Путіна з питань зовнішньої політики Юрія Ушакова, початковий план Трампа з 28 пунктів вимагає «серйозного аналізу та обговорення». Деякі аспекти можна «оцінити позитивно». Одне зрозуміло: Росія відхилиться від своїх початкових воєнних цілей лише в незначних деталях. Вимоги щодо скорочення чисельності української армії, припинення планів сусідньої країни щодо НАТО та, перш за все, інтеграції окупованих територій здаються непідлягаючими обговоренню. Ці території були представлені як російська державна територія на великій виставці на початку 2024 року, напередодні переобрання президента Путіна. Донецьк, Луганськ, Херсон та Запоріжжя були представлені власними виставковими стендами, також були можливості для обговорень та невеликих подарунків.
«Наразі я не бачу нічого, що змусило б Путіна переглянути свої цілі чи відмовитися від своїх основних вимог», – каже політолог Тетяна Станова. Повернення анексованого Кримського півострова більше не обговорюється. А вихід з Донбасу також немислимий для Кремля, зазначає колишній російський дипломат і політичний експерт Олександр Баунов з Центру Карнегі Росія Євразія: «Путін дає зрозуміти, що пропонує Україні та Заходу вибір: не між різними версіями миру, а між досягненням цілей війни виключно за допомогою військової сили або доповненням цієї військової сили переговорами, що призведе до меншої кількості жертв».
Джерело: www.derstandard.at
Також на тему:
