Незважаючи на значне зростання цін і середніх зарплат, що об’єктивно вимагає збільшення готівки в обігу, Національний банк України поки не має наміру випускати банкноти вищих номіналів. Замість цього регулятор зосередився на інших монетарних реформах, намагаючись не провокувати суспільну паніку, традиційно пов’язану з девальвацією грошей. Про це повідомляє minfin 16 лютого.
Останнє оновлення українського банкнотного ряду відбулося в жовтні 2019 року з випуском купюри в 1000 гривень з портретом Володимира Вернадського. Попереднє оновлення датується 2006 роком, коли була введена банкнота номіналом 500 гривень. Тоді це пояснювалося тим, що середня зарплата близько 1000 грн могла бути видана двома максимальними купюрами, а до 2019 року для цього потрібно було вже не менше двадцяти банкнот по 500 гривень.
Сьогодні економічна ситуація змінилася ще більше. У грудні 2025 року середня зарплата в Україні досягла 30 926 грн, що еквівалентно приблизно 31 банкноті найвищого номіналу. Для порівняння: купівельна спроможність максимальної купюри зараз найнижча за всю історію гривні з 1996 року. Якщо тоді 100 гривень дорівнювали приблизно 55 доларам США, то нинішні 1000 гривень — лише близько 23 доларів.
У зв’язку з цим НБУ змушений адаптуватися. З початку 2023 року припинено випуск нових банкнот номіналом 200 грн, а з 2024 року — 100 грн. За потреби Нацбанк використовує старі запаси, оскільки ці номінали стають незручними для повсякденного використання.
У листопаді 2025 року в мережі поширилися чутки про введення банкноти в 5000 гривень з зображенням Пантелеймона Куліша. НБУ офіційно спростував цю інформацію, пояснивши, що відео показувало лише рекламний зразок Банкнотно-монетного двору ще 2008 року.
Фінансові аналітики вважають, що розширення номінального ряду не є першочерговим завданням, хоча уникнути цього в майбутньому буде необхідно. Віце-президент ICC Ukraine Дмитро Алексієнко зазначив, що купюра в 1000 грн зручна для інкасації, зберігання та розрахунків, а введення банкнот у 2000 або 5000 грн поки не принесе значної користі, хоча в найближчі роки це, ймовірно, доведеться зробити.
Хоча українці все частіше платять безготівково (понад 3,4 трлн грн за 9 місяців 2025 року), готівкові гроші залишаються критично важливими через перебої з електроенергією та зв’язком. За 2025 рік обсяг готівки зріс на 12,6% (на 103,9 млрд грн) і на 1 січня 2026 року досяг 926,3 млрд грн, тоді як у 2019 році ця сума становила всього 380 млрд грн. НБУ пов’язує це з відновленням економіки, зростанням виплат і звичкою громадян робити готівкові запаси через атаки на інфраструктуру.
Що стосується монет, то НБУ продовжує вилучати з обігу 10 копійок (з жовтня 2025 року вилучено 3,1 млн штук), щоб скоротити витрати на їх обслуговування. Водночас популярність монет номіналом 5 і 10 гривень зросла на 21% і 29% відповідно, оскільки вони замінюють паперові аналоги.
Головна причина відсутності нових банкнот пов’язана не з макроекономікою, а з психологією. Інфляція в Україні контрольована: за підсумками січня 2026 року вона становила 7,4% у річному вираженні, а до 2028 року НБУ прогнозує зниження до 5%.
Однак українці пам’ятають 90-ті роки з їхніми «купонокарбованцями». У світі є свіжі приклади гіперінфляції: Венесуела в 2018−2021 роках випускала банкноти по 100 і 200 тисяч боліварів, а Зімбабве в 2008 році друкувало купюри номіналом 100 трильйонів доларів. Цікаво, що в історії України вже була банкнота в 2000 гривень — її друкували в Берліні за часів Гетьманату Павла Скоропадського в 1918−1920 роках (не рахуючи бофонів ОУН номіналом 2000 і 5000).
Зараз НБУ уникає надмірного психологічного тиску на населення. Інститут, якому довіряють близько 51−52% громадян, зосереджений на просуванні закону про перейменування копійок у «кроки». Схоже, голова Нацбанку Андрій Пишний прагне увійти в історію як реформатор, що повернув історичну назву монет, а не як керівник, який додав нові нулі на банкнотах.
Офіційна позиція НБУ залишається стриманою: регулятор постійно моніторить економічні показники і інформує громадськість, якщо буде прийнято рішення про нові номінали.
Поки в Україні обговорюють необхідність введення купюр у 2000 і 5000 гривень для зручності розрахунків, розвинені країни рухаються в протилежному напрямку. Яскравим прикладом є політика Європейського центрального банку, який з початку 2019 року повністю припинив випуск банкноти найвищого номіналу — 500 євро. Основною причиною стало протидія тіньовій економіці, відмиванню грошей і фінансуванню тероризму. Регулятори ЄС дійшли висновку, що великі купюри полегшують нелегальне переміщення значних сум готівки. Сьогодні в Європі роблять ставку виключно на цифрові платежі як інструмент прозорості фінансової системи.
Також на тему:
