Інтуїція — це здатність, яка здається магічною, але має наукове пояснення. Що ж являє собою так званий шостий сенс? Чи можна довіряти своїй інтуїції? Чи існує справді жіноча інтуїція? На ці питання в інтернет-радіо RMF24 у програмі «Відкрита лекція» відповідала доктор Матильда Гербер, спеціалістка з дослідження інтуїції лідерів.
Інтуїція — це швидкий і неусвідомлений процес аналізу накопиченого досвіду, тісно пов’язаний з емоціями. Близько 99% інформації ми обробляємо поза свідомістю, що й становить основу роботи інтуїції. Ефективність інтуїції залежить від досвіду у конкретній сфері та ступеня розумового спокою. Травматичні переживання та упередження можуть спотворювати роботу інтуїції.
Інтуїція з давніх часів привертає увагу людей. Її часто називають шостим відчуттям, передчуттям або внутрішнім голосом, приписуючи майже надприродні властивості. Однак сучасна наука все частіше доводить, що інтуїція — це результат роботи мозку, який миттєво аналізує величезну кількість досвіду та інформації з навколишнього середовища, більшу частину якої — 99% — обробляє поза нашою свідомістю.
За словами докторки Гербер, інтуїція тісно пов’язана з емоціями: кожне її проявлення супроводжується позитивним або негативним відчуттям, яке спонукає до дії або утримує від неї.
Мозок постійно працює на повну потужність, аналізуючи дані, отримані всіма органами чуття. Докторка Гербер зазначає, що за прояв інтуїції відповідає, зокрема, вентромедіальна префронтальна кора — ділянка мозку, що дозволяє швидко оцінити, чи становить ситуація загрозу чи можливість. Однак інтуїція задіює весь мозок, що підтверджують дослідження за допомогою фМРТ: у момент інсайту активуються різні його ділянки.
Інтуїція передає сигнали через так звані соматичні маркери — нервові імпульси, що викликають фізичні відчуття, наприклад, мурашки або відчуття впевненості. Саме вони підказують, чи варто діяти або відступити. Науково підтверджено існування таких маркерів.
Інтуїція і свідомість — це не суперники, а ідеальний дует. Докторка Гербер стверджує, що інтуїція виникає першою і враховує значно більше інформації, ніж свідомість. Однак найкращі рішення приймаються при взаємодії обох цих «систем».
Інтуїція не завжди безпомилкова. Її надійність залежить від досвіду у конкретній сфері. Наприклад, хірург із двадцятирічним стажем може довіряти своїй інтуїції під час операції, а політолог, який намагається передбачити майбутнє, — ні, оскільки факторів надто багато.
Іноді інтуїція може вводити в оману, особливо якщо вона була «поранена» травматичними переживаннями. Навіть незначні дитячі травми здатні змусити інтуїцію надмірно захищати, викликаючи ірраціональні страхи.
Щодо жіночої інтуїції, дослідження не виявляють відмінностей між чоловіками та жінками у здатності ефективно використовувати інтуїцію. Однак соціокультурні особливості роблять так, що жінки, століттями навчені «читати емоції», краще прислухаються до своїх передчуттів.
Інтуїцію можна розвивати і тренувати. Вона найкраще проявляється у стані умиротворення, а не при імпульсивних діях. Докторка Гербер рекомендує просту техніку: якщо інтуїція підказує щось незрозуміле, варто поставити собі питання: «А що якщо інтуїція права?» Це допомагає відкрити розум для нових даних.
Розвивати інтуїцію допомагає накопичення різноманітного досвіду та вихід за межі звичного. Також важливо давати собі час на відпочинок — саме тоді мозок поєднує нову інформацію з попереднім досвідом і пропонує рішення. Звідси й популярний вислів: «переспи з проблемою».
Джерело інформації — rmf24 (www.rmf24.pl).
Також на тему:
