Нове дослідження, опубліковане в журналі «Nature» та виконане за участю дослідника з Університету Бухареста, спростовує понад столітню гіпотезу про те, що цератопси — рогаті динозаври пізнього крейдового періоду — ніколи не мешкали в Європі. Деякі з викопних решток, що стали основою для цього дослідження, були виявлені в Міжнародному геопарку ЮНЕСКО «Земля Хацег».
Роботу очолила професор Сюзанна Мейдмент з Музею природної історії в Лондоні, у команді також брали участь фахівці з Великої Британії, Угорщини, Німеччини та Румунії, зокрема доцент Золтан Чікі-Сава з Геологічного та геофізичного факультету Університету Бухареста. За даними digi24, частина викопних решток була знайдена саме в геопарку, який перебуває під управлінням цього університету.
Дослідження спростовує стару точку зору, згідно з якою цератопси з їх характерними рогатими черепами не проникали до Європи. Нові дані свідчать про значно більшу різноманітність крейдової фауни Європи, а знахідки з Румунії та Угорщини доводять присутність цих динозаврів у регіоні та їх адаптацію до місцевих умов. Це відкриває нову перспективу розуміння того, як Європа функціонувала в геологічному минулому як арена еволюції та міграції різних груп динозаврів.
«Результати кардинально змінюють уявлення про еволюцію крейдової фауни Європи. Викопні рештки з геопарку Земля Хацег показують, що цератопси не лише проникли на колишній європейський архіпелаг, а й розвинули тут унікальні форми, пристосовані до острівного середовища. Наші дослідження виявили, що деякі скам’янілості, раніше віднесені до ендемічних європейських рабдодонтів, насправді належать незвичайним рогатим динозаврам. Європа могла слугувати важливим коридором для їх розселення між Азією та Північною Америкою», — зазначив доцент Золтан Чікі-Сава.
Викопні рештки з геопарку Земля Хацег, одного з найцінніших палеонтологічних місць у світі, зіграли ключову роль у відкритті. На основі матеріалів із формації Синпетру в південній частині басейну Хацег було описано новий рід динозаврів — Ferenceratops shqiperorum, примітивний цератопс. Назва роду дана на честь барона Франца (Ференца) Нопчи, піонера палеонтологічних досліджень у регіоні та одного з провідних палеонтологів початку XX століття, який уперше виявив викопний матеріал, що став голотипом цього виду.
Професор Сюзанна Мейдмент пояснює, чому ці тварини довго залишалися непоміченими: «Хоча ігуанодонти та трицератопси виглядають дуже по-різному, їхні групи походять від спільного предка і мають спільні риси. Обидві групи незалежно розвинули чотириноге пересування, складні механізми жування та великі розміри тіла. Тому зуби та кінцівки у них дивовижно схожі, що ускладнює ідентифікацію за фрагментами скелета».
Результати румунських досліджень доповнюють нещодавні знахідки з пізньокрейдового періоду Угорщини, де були виявлені більш повні черепні елементи Ajkaceratops kozmai — рогатого динозавра, приналежність якого до цератопсів раніше викликала сумніви. Нові черепні рештки однозначно підтверджують його належність до цієї групи.
Інтерпретація знахідок із Румунії та Угорщини підкреслює важливість міжнародного співробітництва в палеонтології та ключову роль території Землі Хацег у вивченні еволюції крейдової фауни Європи. Дослідження відкриває нові напрямки для наукових пошуків і зміцнює статус геопарку як глобального наукового центру. Значущість відкриття посилюється тим, що деякі матеріали, раніше віднесені до травоїдного динозавра Zalmoxes, насправді мають ознаки цератопсів, що вимагає перегляду уявлень про різноманітність травоїдних динозаврів басейну Хацег.
Відомий палеонтолог професор Стів Бруссатте, співавтор дослідження, підкреслив важливість нової інтерпретації: «Рогаті динозаври, такі як трицератопс, одні з найвідоміших, але більшість видів цієї групи походять із Північної Америки. Тепер ми виявляємо їх і в Європі, де вони десятиліттями залишалися непоміченими, приймаючись за представників інших груп».
Джерело: digi24.ro
Також на тему:
